наша библиотека
ДОЖИВЕМО ДО СТА,
А ПОТIМ ПОРИБАЛИМО
Як у гонитвi за вічним життям не вкоротити собі віку
Здобутки і міфи
геронтологiї
ВАДИМ КЛИМЕНТЬЄВ
Частина III
ПРО ОСОБЛИВОСТІ І РЕЦЕПТИ ДОВГОЛІТТЯ НАУКОВЦІ, ВІКОВА МУДРІСТЬ, НАРОДНІ ЦІЛИТЕЛІ І САМІ ДОВГОЖИТЕЛІ
(Продовження).
3. 26. ДІЄТА: ПЛЮСИ, МІНУСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ
Людей без зайвої вагі
найбільше на кладовищі.
Біверлі Сіллз
Роль харчування в довголітті і подовженні життя!
Здоров'я і довголіття людини залежать від багатьох факторів:
- Спадковість
- Навколишнє середовище
- Спосіб життя
- Стреси
- Харчування
- Інші менш важливі фактори.
І хоча "Харчування" ми поставили майже наприкінці списку, але в подовженні життя людини і укріпленні його здоров'я, воно відіграє найважливішу роль. Не дарма японці стверджують, що хвороби входять в нас через рот". Отже наступні дослідження та поради тим більш актуальні. Адже здоров'я людини на 80% визначається харчуванням. Від того, наскільки правильно ми це робимо в молодості, залежить, наскільки здоровими будемо в похилі роки.
Протягом багатьох років учені США проводили дослідження за темами "Роль харчування в житті людини" і "Раціональне харчування". І от що з'ясувалося:
Якщо навчити людину правильно харчуватися із самого дитинства, то його життя можливо подовжити на .... 80-90-100 років!!!
Якщо пацієнт почне правильно харчуватися з 30-40 років, то його життя можна подовжити на 50-70 років!!!
Але, виявляється, не пізно почати займатися собою й у 50, навіть у 60 років і в цьому випадку можливе продовження життя на 20-50 років!!!
Основний принцип розробленого вченими США "Раціонального харчування" - це правильне кількісне і якісне сполучення між білками, жирами і вуглеводами, тобто здорова їжа повинна бути збалансованою!!! Це співвідношення, так само як і калорійність харчування не може бути однаковим для різних людей! Воно індивідуально!!!
Крім цього співвідношення між білками, жирами і вуглеводами, так само як і калорійність харчування необхідно змінювати в залежності від зміни способу життя індивідуума, появи тих або інших захворювань і багатьох інших факторів! Але в будь-якому випадку харчування повинне бути повноцінним і калорійним!
Та розпочнемо ми з головного, найбільш міфологізованого питання: плюсів та мінусів дієти.
Отже, нагадаємо, що кажуть дослідники...
Надлишкова вага й ожиріння викликають 6000 ракових захворювань у рік серед англійок
Британські жінки з перевищеним індексом маси тіла знаходяться в групі ризику розвитку і смерті від раку, повідомляє АМІ-ТАСС.
Дослідники Оксфордского університету оцінили, що причиною 5% усіх ракових утворень (приблизно 6000 випадків щорічно) серед дам Великобританії є зайва вага. Приблизно 23% англійок є повними і 34% мають симптоми ожиріння.
Фахівці досліджували відносини між індексом маси тіла, сферою дії раку і смертністю в 1,2 млн. британських жінок. За період аналізу даних у більш 45 тис. учасниць сформувалися початкові стадії пухлини і 17203 жінки умерли від поставленого діагнозу. Наявність зайвої ваги негативно впливала на розвиток усіх форм ракових пухлин, особливо на захворюваність нирок, груді, яєчників, лейкемією, множинну мієлому і лімфому.
А втім, надлишкова вага приводить не тільки до числених хвороб...
Чим товстіший, тим дурніший
Люди із зайвою вагою частіше страждають від ослаблення пам'яті, уваги та розумових здібностей, ніж їх стрункі однолітки, стверджують учені.
Цього висновку дослідники дійшли внаслідок спостережень за 2223 французів віком від 32-х до 62 років, які раз у кілька років проходили тести на здатність засвоювати нові знання, пам'ять та уважність. Порівнявши результати, експерти з'ясували, що в товстунів згодом явно знижувалися розумові здібності, в той час, як ті, хто зберіг хорошу форму, "склали іспит" без проблем.
Учені не виключають, що жирові клітини напряму негативно впливають на людський мозок, а згубні процеси посилюються через супутні ожирінню захворювання - серцево-судинні недуги або цукровий діабет. Так що зайва вага в середньому віці призводить до слабоумства в старості.
Низькокалорійні дієти подовжують життя
У США вчені з медичної школи Гарварда, медичного коледжу університету Корнелла і національного інституту охорони здоров'я США оголосили про те, що їм удалося відкрити в ссавців два гени, що відповідають за тривалість життя клітин.
Факт, що голодування подовжує в півтора рази життя мишей, був установлений давно. Не дуже давно був виявлений ген подовження життя в хробаків-нематод. Тепер дійшло і до людини. Як установили дослідники, коли клітина піддається різним стресам, у тому числі пов'язаним із сидінням на дієтах і обмеженням у калоріях, гени групи Sirtuin оптимізують функціонування організму з метою виживання, а також протистояння старінню.
Один з таких генів SIRT1 був досліджений багатьма вченими. Так, торік Девідом Синклером було доведено його вплив на тривалість життя, що стимулюється ресвератролом. Молекулою, яка присутня у червоному вині.
Тепер Девід Синклер у співробітництві з Энтони Совом і Рафаелєм де Кабо вперше з'ясували, що ще два гени - SIRT3 і SIRT4 - впливають на те, скільки проживе клітина. Зокрема, від роботи SIRT3 і SIRT4 залежить тривалість життя мітохондрій, що необхідні клітинам для підтримки здоров'я і довголіття.
Коли клітина зазнає негативного вплива ззовні, активізується ген NAMPT, що через ланцюжок синтезованих речовин і активізованих унаслідок цього генів, зрештою, підвищує активність SIRT3 і SIRT4. Вони у свою чергу змушують клітину посилено виробляти ферменти, необхідні для збільшення потужності мітохондрії. Кількість виробленої нею енергії зростає, процес старіння клітини сповільнюється.
Як передбачається, це відкриття може допомогти ученим винайти нарешті ліки "від старості", ефективні й у боротьбі з раком і діабетом, повідомляє Мембрана.
Слабке місце дослідження полягає в тому, що клітини вивчалися після усього лише дводенного голодування. Тепер учені планують одержати результати після тривалих термінів голодування.
Після вдалих експериментів на тваринах саме час звернутися до людини...
Ах, дієта - подовж наші роки!
Почнемо із самого невигадливого. Дієтологи, наприклад, традиційно займалися проблемами довголіття і це ні для кого не новина. Але всього їхнього умовляння не їсти копченого, солоного, а також ігнорувати жирне м'ясо в борщі так усім приїлося, здається таким банальним, що реагують на них або ті, хто дійсно має серйозні проблеми з вагою і здоров'ям, або чергові жертви гламурного стилю, що, як відомо, усе ще пропонує мати живіт, що прилип до спини, і ключиці, що випирають, як рогач.
Тут, зрозуміло, не до міркувань про вічне, тим більше, безсмертя. Всі інші «нормальні» громадяни їдять, чого прийдеться, і п'ють, чого наллють, зберігаючи звички до жирненького і ситненького з молодості, незважаючи на те, що з віком необхідність у такій їжі практично відпадає. А даремно народ за свої звички чіпляється! Досліди з переводу, наприклад, приматів на низькокалорійну дієту, як вже повідомлялося, подовжили деяким піддослідним особям життя аж до сорока трьох років, що в перерахуванні на людські роки виходить приблизно сто двадцять років. Не так вже і карколомно, але, погодьтеся, краще, ніж нічого.
Тому нагадую список лідерів низкокалорійности. Серед фруктів і ягід - безперечно лимон (всего 31 ккал на сто грамів цієї кислятини). З невеликим відривом йдуть журавлина, грейпфрут, мандарини, апельсини, полуниця і кавун. Все інше - серединка на половинку (від 40 до 80 ккал). Овочі, якщо проігнорувати картоплю і їй подібних, трави і гриби - усі, можна сказати, чемпіони з низкокалорійности, жоден продукт не перевищує і 50 ккал на свої сто грамів. Але безумовний чемпіон - солоний огірок (всего 8 ккал). Тільки не треба забувати, що мова йде про калорійність цих продуктів без яких-небудь приправ і олій. Отже, жуємо траву з вареними грибами, заїдаємо якою-небудь морквиною і закушуємо все це солоним огірком і лимоном. Якщо через тиждень не замукаємо і не замекаємо, можна сказати, що їжа цілком придатна для регулярного харчування.
Розвинув ці думки наступний прихильник дієтичного оздоровлення...
Щоб не старіти, потрібно бути голодним
Щоб повільніше старіти, треба виходити з-за столу ледве голодним. Таку думку озвучив на прес-конференції директор Науково-дослідного інституту геронтології РФ Володимир Шабалин. За його словами, людям похилого віку особливо необхідно дотримувати норми харчування, щоб зберігати свідомість і здоровий вигляд після 60 років.
«Є принципи прийому їжі, що сповільнюють процеси патологічного старіння. По-перше, надходження їжі повинне відповідати витраті енергії. Якщо ти їси більше, ніж потрібно, починаються патологічні процеси, а придбані елементи відкладаються в запас, у жирові тканини. По-друге, треба дотримуватись низької калорійності їжі, стежити за її екологічною чистотою і співвідношенням її складу: балансом вуглеводів, білків, цукрів», - повідомив Шабалин.
«Переходити на строгу дієту не обов'язково, тому що це негативно позначається на психіці людини. Однак краще не переїдати, а виходити з-за столу ледь голодним. Ці норми зможуть поліпшити якість життя людей похилого віку», - помітив він.
Кожний зайвий кілограм скорочує життя на два відсотки
На думку вчених, харчування - практично єдиний засіб, здатний подовжити наше життя на цілих 25-40 відсотків.
Людина вкрай рідко вмирає через повну втрату життєвих сил. Як правило, до смертельного результату призводять патологічні зміни від різних захворювань. Повні люди живуть у середньому на 10-12 років менше від струнких, у них помітно вища частота серцево-судинних захворювань.
У числі рекомендацій згадуваних уже британских дослідників - порада не переїдати, щоб у вас не накопичувалися шкідливі "вільні радикали". До речі, це нагадує звичай жителів японського острова Окінава, які дотримуються напучування Конфуція "хара хачі бу", що перекладається з японської як "їж, поки не наситишся на 8/10" (від столу треба відходити трохи голодним).
Отже, практично всі лікарі рекомендують дотримуватися так званого обмеженого харчування - повноцінного за вмістом необхідних речовин, проте зниженої калорійності. Це не тільки подовжує життя, а й відстрочує розвиток захворювань, хоча й не виліковує наявні хвороби. Приміром, у піддослідних тварин, яким відповідно урізали харчування, тривалість життя збільшилася на 30-80 відсотків. За підрахунками фахівців, літнім людям цілком вистачить 1600-2650 кілокалорій на день проти звичних для багатьох 2650-3000 кілокалорій. Однак важливо не просто менше їсти, а щоб у раціоні були корисні продукти - м'ясо, молоко, зерновий хліб тощо.
На думку експертів, люди похилого віку мають споживати до 1700 кілокалорій за день, у тому числі приблизно 50 г білка, 30 г жиру і 300 г вуглеводів. Овочі та фрукти мають бути свіжими, причому переважно - абрикоси. Від жирів тваринного походження краще уникати.
А втім у боротьбі з ожирінням є і більш простий шлях...
Гарбуз проти ожиріння
Як повідомило ІТАР-ТАСС, учені сеульского національного університету выделили з паростків гарбуза речовину, позначену як "PG105", що розчинюється у воді. Вона перешкоджає нагромадженню жирових відкладень в організмі, а також сприяє розсмоктуванню вже накопиченого жиру.
Результати їхніх досліджень над лабораторними мишами опубліковані в віснику "Biochemical and Biophysical Research Communications".
У роботах брала участь південнокорейська фармацевтична компанія "Helixir", що випускає дієтичне харчування. За словами її фахівців, у результаті кількох місяців експериментів миші, яким давали воду з екстрактом гарбузових паростків, утратили на 18% більше жиру, чим миші, що одержували дистильовану воду. Обидві (контрольна й експериментальна) партії піддослідних тварин одержували однакову кількість їжі.
Аналізи виявили з однієї сторони скорочення в піддослідних мишей рівня змісту речовин "SREBP-1c" і "SCD-1", що впливають на нагромадження жиру, а з іншого боку - збільшення хімічних субстанций "PPARa", "ACO-1", "CPT-1" і "UCP-2", що викликають утилізацію жирових відкладень в організмі.
А на закінчення дифірамбів контрольованого голодування грунтовна стаття спеціаліста, який як теоретично, так і практично узагальнює головні його плюси.
Піст оздоровлює та омолоджує організм людини
Без внутрішнього духовного наповнення піст перетворюється на нічим необґрунтовану дієту, кажуть святі отці. Однак тимчасова відмова від їжі дуже добре впливає на організм. Клітини оновлюються, а людина молодшає, розповідає лікар Олександр Ворошилов.
Система пауз у поглинанні їжі застосовується із давніх-давен
Прикладом цього є система релігійних постів, в тому числі і повних, при яких спостерігається як відмова від певного виду їжі, так і від будь-якої їжі в цілому. Використовують голодування з лікувальною метою і в сучасній медицині. Щоправда методики різняться за термінами та деякими іншими моментами.
Наприклад, в Америці найвідоміша система жорсткого 48-денного голодування, у Франції 30-денного, в Англії - 18-денного.
Займались вивченням феномену лікувального голодування і радянські лікарі. Приміром я вперше познайомився з методикою лікувального голодування з книги психіатра Ніколаєва: "Особливості дієтотерапії". Він намагався досягнути вилікування шизофренії за допомогою цієї методики. Ніколаєв поставив за мету досягнути вилікування шизофренії за допомогою цієї методики. Треба сказати, що йому це не вдалося. Зате при лікуванні депресії було досягнуто чудового результату. І це ще не все. Пацієнти Ніколаєва разом з нервовим розладом позбувалися багатьох супровідних хвороб: алергії, астми, виразки тощо. Треба чітко усвідомлювати - все те, що зникає при голодуванні, набуто зайвим харчуванням. Точніше не зайвим, а регулярним, без пауз. Однак у сучасному суспільстві добровільна відмова від їжі швидше виняток, ніж правило.
Клітини помирають, щоб жити
Щоб краще зрозуміти чому людині інколи краще обійтися без їжі, потрібно розібратися в процесах, які відбуваються в її організмі. Приміром потрібно згадати про явище апоптозу.
Апоптоз - це один з природніх шляхів смерті клітини. Взагалі у клітини існує не так вже й багато способів померти, всього два - це апоптоз і некроз. Вони суттєво різняться один від одного. Некроз - це розрив зовнішньоклітинної мембрани, при якому цитоплазма з усіма її компонентами викидається в міжклітинний простір - туди, куди їй не слід потрапляти. Адже в ній містяться агресивні та токсичні для зовнішніх мембран ферменти, які спричиняють набряк, підвищення температури тіла - те, що ми бачимо при запальних процесах.
При процесі апоптозу включається внутрішній механізм, відбувається конденсація внутрішньої речовини клітини: всі хромосоми ДНК ущільнюються в середині клітини, потім вона починає фрагментуватися без розриву мембрани на дрібні елементи. Надалі вони утилізуються макрофагами, лейкоцитами - клітинами-смітникарями, які використовують їх як джерело енергії і пластичний матеріал. Вперше апоптоз був описаний морфологами при вивченні клітинних колоній, зокрема під час досліджень процесів, які в них відбуваються, коли поживне середовище слабшає. Що ж виявилось? Те, що певні клітини стають їжею для всієї колонії, перетворюючись за допомогою апопоптозу на придатний для цієї цілі матеріал.
Безумовно, це відкриття має привернути увагу не лише біологів, а й медиків. Поясню чому. Справа в тому, що апоптоз є протилежністю ще одного процесу життєдіяльності клітини - проліферації (ділення клітини). Ці два процеси доповнюють один одного для збереження загальної кількості клітин макро чи мікроорганізму, яка завжди залишається сталою. Коли явища поліферації і апоптозу урівноважені, існує стійка і стала рівновага організму. І тільки в якомусь місці клітин стає більше, ніж потрібно, клітинне співтовариство виробляє індуктори апаптозу. Індуктор апоптозу, як і гормони, адресований всім клітинам, але реалізується лише тими, які стомилися, ушкоджені чи постаріли.
До речі, гормональна терапія, яка спрямована на гормональнозалежні органи, як молочна залоза, придатки, матка, і є індуктором апоптозу гормонально залежних систем, внаслідок чого розвиток доброякісних новоутворень, приміром фіброміоми, припиняється. Якщо ж процес проліферації починає переважати над процесом апоптозу чи навпаки, виникають хвороби. Наприклад всі онкозахворювання - це неконтрольована проліферація. Якщо його не може зупинити стінка іншого органу - це злоякісний процес, якщо зупиняє - це доброякісний. У той же час при онкозахворюваннях спостерігається абсолютна нечутливість до апоптозу.
Постійне поглинання їжі шкодить організму
Згідно досліджень, протягом життя через явище апоптозу людина близько тридцяти разів з`їдає масу свого тіла. Найдинамічніша система людського організму, кров`яна, оновлюється кожні три дні. Однак режим постійної ситості загальмував процеси апоптозу в організмі, у клітин відпала необхідність поїдати собі подібних. А отже гальмуються і процеси утворення нових клітин. Таким чином в організмі з`являється все більша кількість функціонально неповноцінних клітин. І ще досить молода людина може мати показники свого біологічного віку, як у літньої людини. В цьому криється пояснення чому сьогодні хвороби помолодшали. Скажімо, інфаркт міокарда, який раніше спостерігався у п`ятдесяти-шестидесятирічних людей, все частіше уражає тридцятилітніх. Коли робили розтин тіл солдат, які загинули у війнах останніх десятиріч, у кожного третього у коронарних судинах знаходили холестеринові бляшки. Звідки вони могли з`явитися у двадцятирічних чоловіків? Відповідь одна: від їжі, точніше постійного її вживання. Цивілізація досягла своєї мрії - ситості, а разом з нею передчасного старінням клітинних співтовариств.
Треба зазначити, що дикі тварини не мають багатьох захворювань (близько тисячі!), на які страждає людина та свійські тварини, адже не живуть у режимі постійної ситості. Ця теорія стосується й онкозахворювань, і атеросклерозу судин. Приміром, щоб спричинити холестеринові утворення в судинах кролика, його потрібно насильно годувати курячими яйцями. Можете собі уявити що це за їжа для цієї тварини? У людини ж ця хвороба спричинюється не насильним, а лише постійним вживанням їжі. Отже, щоб відбувалося розмноження клітин потрібно, аби паралельно і в тому самому обсязі відбувався і протилежний йому природній процес - апоптозу. Для того, щоб зробити організм життєздатним, треба включити клітини в боротьбу за існування. Саме це й відбувається при застосуванні методу лікувального голодування. "Богодільня", в якій всі підстаркуваті й функціонально непридатні можуть жити до глибокої старості, відміняється.
Треба зауважити, що саме така картина спостерігається в органах і системах багатьох людей. Відомо, що лише 3% печінки можуть виконувати функцію цього органу. Але яка якість цієї роботи?
Люди поглинають величезну кількість їжі насиченої всім необхідним. Не вистачає лише одного - пауз у цьому процесі.
Але як примусити себе на такий подвиг, коли увесь організм волає: „Хочу-у-у їсти!!!"
Ліки подовжують життя, імітуючи почуття голоду
Нещодавно з'ясувалося, що антидепресанти можуть навіяти мозкові хробака, що він на дієті, у результаті чого його звичайно скороминуще 3-тижневе існування може подовжуватися більше 4-х тижнів.
Такі біохімічні іспити можуть стати основою для ліків, покликаних запобігати настанню хвороб, пов'язаних з віком, говорить Лінда Бак, молекулярний біолог з Fred Hutchinson Cancer Research Center у Сиэтле, штат Вашингтон, що проводила дослідження, про яке написав журнал Nature.
Ліки з таким ефектом - мианзерін (торговельна назва - Толвон) - незвичайний антидепресант, що відрізняється від звичних антидепресантів, таких як прозак, паксил і золофт. Мианзерін не дає мозкові реагувати на серотонін - нейромедіатор, пов'язаний з регуляцією апетиту і настрою.
Разом з тим, навіть у цьому випадку, не все з голодуванням так просто...
Дієтотерапія погано впливає на психіку людини
Справа в тому, що система травлення і зовнішньої активності тісно між собою пов`язані. Як тільки у кишечнику залишається мало їжі, включається механізм гальмування - енергетичні витрати відповідають кількості пального. Організм стає млявим, сонним. Тому якщо ми вводимо його в режим зменшеного харчування, він даватиме нам зменшену динаміку. І буде тримати клітинний склад виснаженим, але повним. Виходить чисто соціалістичний принцип - погана команда, зате всі живі. Клітинні ж вакансії, як при голодуванні, не утворюватимуться.
Існують інші методи при яких можна досягнути явища апоптозу.
Це - гіпертермія. Стародавні методи не даремно існували: баня, сауна, місцеві прогрівання. Лише температура клітини перевищує 42,5С її метаболізм стає вищим, ніж можливості організму забезпечити її енергією - обмін речовин відбувається в ній настільки швидко, що ніякого інсуліну не вистачить, щоб підвести поживні речовини до клітини. Організму залишається лише одне: швидко апоптувати старі і хворі клітини. Я був присутній під час процедур гіпертермії у Новосибірській клініці біотерапії і спостерігав дивовижні речі - меланома розсмоктувалася протягом доби. Треба сказати, що температурний апоптоз зараз досить популярний напрямок у західній медицині, приділяють йому увагу в Росії. Поставлена ця справа і в Мінську, де лікують онкозахворювання у дітей, розігріваючи їх електромагнітними полями.
Звичайно, у порівнянні з лікувальним голодуванням це значно екстремальніший метод.
Чому люди не люблять голодувати
По-перше, неприємне почуття голоду; по-друге, страх голодної смерті, вбитий у наші голови. Однак від голодування в розумних межах ніхто і ніколи не помирав. А навпаки оздоровлювався. Адже організм отримує найкраще харчування. Справа в тім, що наші клітини насичені всіма необхідними вітамінами і мікроелементами, якими і харчується клітинна колонія. Звичайно, хворі клітини містять і токсичні речовини. Тому необхідно забезпечити їх вивід з організму із сечею та калом.
Самопочуття людини в період голодування зазвичай є чудовим, і пізніше з ностальгією згадується цей стан. Голодуючі ведуть нормальний спосіб життя, хоча починаючи з третього дня втрачають близько одного кілограма ваги за добу. Після виходу з голодування протягом тривалого часу маса тіла людини залишається сталою. У цьому я пересвідчився на власному досвіді: під час двотижневого голодування втратив вісім кілограмів і протягом трьох місяців моя вага залишається незмінною. Справа в тому, що після голодування у людини пропадає фізіологічна потреба у великій кількості їжі. Адже їжа для організму є з одного боку необхідним джерелом поповнення енергії, а з іншого боку агресором, на боротьбу з яким направлена вся система травлення людини: печінка, підшлункова залоза, шлунок виділяють величезну кількість ферментів, які б перетравили цю їжу. Попереднє вживання їжі можна образно порівняти з однією війною, яка примушує готуватись до наступної. Тому кількість ферментів, яку виділить травна система до обіду, буде залежати від кількості їжі, вжитої за сніданком. Чим об`ємнішим він був, тим більше буде виділено ферментів і тим більше треба з`їсти страви, щоб погасити їх. Тож після правильного виходу з голоду організм потребуватиме зовсім мало їжі, повністю задовольняючи потребу в поживних речовинах.
Звідки у людини почуття голоду?
Передусім, це психологічна залежність. Крім того, дещо відмінно від інших органів травлення працює шлунок, якому, здається, подобається сам процес травлення і він готовий перелопатити все що завгодно. Тому шлунковий сік виділяється постійно у досить великій кількості. Проте існують методики як можна загальмувати і цей процес. Приміром виконанням однієї дихальної вправи за одну хвилину можна звільнити шлунок від шлункового соку. Як тільки моторика шлунку згасає, відразу минає і почуття голоду. Як правило, до кінця першого дня вдається позбутися відчуття голоду на весь період голодування. Це особливість методики, за якою я працюю. Є в ній ще деякі "хитрощі", які дають змогу обійти гострі кути процесу голодування. Приміром, глибоке очищення організму, при якому весь шлунково-кишковий тракт - від рота до ануса стає чистим.
Однак на 3-5 день голодування може з"явитися ще один "підводний риф" - людина раптом стає апатичною і відчуває слабкість. Організм починає сигналізувати - я помираю. І правий. Але лише частково. Бо на третій день запускається процес апоптозу, а значить починають відмирати клітини, однак лише старі і хворі. Деякі пацієнти у цьому стані зриваються і починають їсти все підряд, залишаючись зі своїми хворими клітинами. Деякі продовжують апатично лежати на дивані, страждаючи та жаліючи себе. Тим часом цей момент потрібно переламати. Тому методика дозволяє у цьому стані випити чашку чаю чи кави з цукром, якщо дуже хочеться. Як правило цього достатньо, щоб людина збадьорилась.
Окрім названих заходів, щоб полегшити період голодування, можна застосувати рефлексотерапію, атрофувавши за допомогою цього методу почуття голоду.
Що не кажіть, але піст, контрольоване голодування, дієта дуже ефективні і апробовані часом системи оздоровлення організму і подовження нашого життя. Але й вони не є елексіром від усіх хвороб і гарантом довголіття. Більше того, останні дослідження додали певного песимізму щодо їх беззастережного застосування.
А зараз протележна думка...
Надлишок ваги на багато краще, ніж його недолік
Медики прийшли до шокуючого висновку - страждати від нестачі ваги ще більш небезпечно для людського організму, ніж мучиться його надлишком.
Як відомо, основними проблемами зі здоров'ям у повних людей лікарі називають підвищений ризик інфарктів, інсультів, цукрового діабету, гіпертонії, атеросклерозу. Зі зменшенням маси тіла від багатьох хвороб можна позбутися. Але отут важливо не перегнути ціпок.
Відповідно до результатів дослідження норвезьких учених, у 90% випадків надмірна худорба віднімає 8 років життя, а зайва повнота лише чотири. Серед людей із хворобливою худорбою смертність збільшується не тільки від злоякісних новоутворень, але і від серцево-судинних захворювань, інфарктів і інсультів. Вони частіше піддаються зневірі і депресіям.
Захоплення похудінням прийняло останнім часом такі масштаби, що учені вирішили провести дослідження, а куди веде ця дорога. Результати здивували самих учених.
Більшість дієтологів і Всесвітня організація охорони здоров'я орієнтуються у своїй роботі на індекс Кетле. Розраховується він так: вага людини в кілограмах поділяється на квадрат його росту в метрах. Людина ростом 170 см і при вазі 65 кг буде мати індекс, рівний 22,5. Прийнято вважати, що в нормі індекс Кетле повинний бути від 18,5 до 24,9. Усе, що нижче цих показників - небезпечна худорба, а усе, що вище - надмірна вгодованість. Якщо індекс вище 30 - мова вже йде про ожиріння, що починається. І отут з'ясувалося, що найнижчі показники смертності приходяться на куди менший проміжок по індексі Кетле, усього від 23 до 25 одиниць. При переході від середневгодованих до товстого (25 і вище) смертність підвищується. Але і при русі в меншу сторону (нижче 23) крива рівня смертності різко злітає нагору. При цьому норвежці не єдині, хто прийшов до таких шокуючих висновків.
Надлишкова маса тіла - але не ожиріння - сприяє збільшенню тривалості життя, - стверджують вчені з американського Центра контролю і профілактики захворювань (U.S. Center for Disease Control and Prevention, CDC) в Атланті після проведення масштабного дослідження.
Кэтрин Флегал (Katherine Flegal) і її колеги проаналізували статистику смертності американців старше 25 років за 2004 рік. При цьому враховувалися дані про індекс маси тіла (ИМТ) 2,3 мільйони чоловік. Ознакою надлишкової маси тіла вважався ИМТ, рівний 25-29,9 одиницям, а ознакою ожиріння - ИМТ рівний 30 і більш одиницям.
З'ясувалося, що люди, вага яких перевищувала норму (не більше ніж на 13,5 кг), майже на 40% рідше умирали від таких причин, як емфізема легень, пневмонія, хвороба Альцгеймера і хвороба Паркінсона, а також травм і деяких інфекційних захворювань. На думку Флегал, цей ефект пояснюється підвищенням резервів організму, завдяки яким люди з надлишковою вагою легше відновлюються після травм і інфекцій.
Смертність від онкологічних і серцево-судинних захворювань у цій групі була приблизно такою ж, як і в групі людей з нормальною масою тіла. Однак люди з підвищеною масою тіла частіше умирали від захворювань нирок і цукрового діабету, повідомили вчені.
Резюмувавши отримані дані, вони прийшли до висновку, що підвищена маса тіла "очевидно, сприяє більш низькій смертності від усіх причин". У той же час, ожиріння підвищує ризик смерті, у тому числі від хвороб серця і ракових захворювань, відзначили дослідники.
У свою чергу, опоненти підкреслили, що нові дані стосуються лишь статистики смертності, і не враховують вплив надлишкової ваги на показники захворюваності і якість життя.
Учені, наприклад, ніяк не можуть знайти фактів довгожительства вегетаріанців, а тривалі спостереження за абхазькими старцями довели, ніхто з них не відмовлявся від того, щоб щодня не з'їсти добрий шматок баранини. Так, і народна мудрість говорить: "Голод майже нічим не відрізняється від обжерливості, шкода така ж, а задоволення ніякого."
Низьковуглеводні дієти корисні для здоров'я?!
Виявляється, „далеко не всі!" - стверджує група мікробіологів абердинського Науково-дослідного інституту Rowett (Шотландія). Мінуси: низьковуглеводні дієти Кремлівська та дієта Аткінса підвищують ризик захворювання на рак кишечника.
Вчені вивчили вплив дієт з різним рівнем вуглеводів на рівень кислоти бутирату - речовини, що має протиракову активність і виробляється бактеріями-анаеробами товстої кишки
У повних людей, котрі в ході експерименту приймали мінімальну кількість вуглеводів, у чотири рази знижувався рівень антиракових кишкових бактерій, що змусило вчених стверджувати, що низькокалорійні дієти можуть бути одним із чинників, які провокують розвиток раку товстої та прямої кишки. Запобігти цьому захворюванню допоможе грамотний раціон.
Секрет довголіття - зарядка, багато дітей і нормальна маса тіла
Американські вчені Леонід і Наталя Гаврилови з Центра проблем старіння (Centre on Ageing) при Чикагскому Университеті (University of Chicago) відкрили нехитрий секрет довголіття: підтримка гарної фізичної форми, багато дітей і нормальна маса тіла, повідомляє Daily Telegraph.
Їхнє дослідження було представлено на щорічній нараді Геронтологічного товариства США (Gerontological Society of America) у Сан-Франциско. При підготовці доповіді Гаврилови опитали про звички і спосіб життя 171 довгожителя, що дожили до 100 років.
Поради, що дають учені, відрізняються простотою: дотримуйтеся помірності в їжі (але не голодуйте), підтримуйте гарну фізичну форму, робіть вправи, займайтеся фізичною працею на природі й обзаведіться як мінімум 4-ма дітьми до 30-ти років. За словами Леоніда Гаврилова, дослідження вперше проводить залежність між індексом маси тіла людини і «схильністю» до довголіття.
Первісно автори доповіді думали, що худі люди живуть довше товстих, однак дослідження показало, що це не так. Найбільшим довголіттям відрізняються люди з нормальною масою тіла. «Тому немає ніяких причин себе катувати», упевнений Гаврилов.
До того ж, як стверджують вчені...
Препаратами від похудіння здоровий спосіб життя не заміниш
Популярні препарати для схуднення мають досить незначний ефект і в більшості випадків не дозволяють позбутися ожиріння і надлишкової маси тіла. До такого висновку прийшли канадські дослідники, що оцінили ефект довгострокового прийому орлистата (Ксенікал), сибутраміна (Меридіа) і римонабанта (Акомпліа), повідомляє www.medportal.ru.
Учені під керівництвом Раджа Падвала (Raj Padwal) з Університету Альберти проаналізували дані 30 плацебо-контрольованих досліджень, у яких брали участь, у цілому, 20 тисяч чоловік. Середня вага учасника досліджень складала 100 кг, індекс маси тіла - 35-36. Добровольці приймали один із трьох препаратів - орлістат, сибутрамін або римонабант - протягом як мінімум одного року.
З'ясувалося, що учасники, що приймали орлістат, у середньому втратили 2,9 кг. Прийом сибутраміна привів до втрати 4,2 кг, а прийом римонабанта - до втрати 4,7 кг. Таким чином, уживання кожного з трьох препаратів, як правило, приводило до втрати менше 5% маси тіла.
За словами вчених, усі препарати від ожиріння знижували рівень "поганого" холестерину, крім того, за даними одного з досліджень, орлістат зменшував ризик розвитку цукрового діабету.
Проте, доцільність прийому цих засобів досить сумнівна, вважають фахівці. При відносно скромному терапевтичному ефекті вони досить часто викликають побічні ефекти. Зокрема, прийом римонабанта сприяє розвиткові депресії і тривожності, сибутрамін нерідко викликає підвищення артеріального тиску і частішання пульсу, а також порушення сну і нудоту. Прийом орлістата майже в 30% випадків супроводжувався побічними ефектами з боку органів шлунково-кишкового тракту, повідомили вчені.
Таким чином, ліки від ожиріння не є панацеєю, і не можуть служити заміною здоровому харчуванню і фізичній активності, попередили дослідники. Ці препарати підходять далеко не всім, і можуть принести відчутну користь лише невеликому числу пацієнтів.
Про що мовчать дієтологи
Дуже часто, серед різних рекомендацій зі зниження ваги зустрічається така: «їжте невеликими порціями, але часто». Усього лише одна непомітна фраза з потоку порад, багато з яких ми пам'ятаємо напам'ять. От ми і пропускаємо її мимо вух, міркуючи приблизно так: «Маленькими порціями не наїсися! Уже краще поїсти 1-2 рази в день, але більш ґрунтовно. Добова сумарна калорійність, що з'їмо усе одно однакова...» Тому-то ми і не втрачаємо у вазі (а часто навіть накопичуємо зайве), цілком довірившись навчанню про калорійність продуктів і нічого не знаючи про те, що ж у дійсності потрібно нашому організмові.
Отже щодо таємниці, про яку дієтологи не удосужуются поставити нас до відома: перерив між прийомами їжі не повинний перевищувати 5 годин! До завершення цього часу наш шлунок повинний прокинутися
і одержати їжу. Причому, навіть не суть важливо, жирна їжа або дієтична, просто наш організм повинний знати, що їжі досить, надходить вона регулярно, тому накопичувати жир «про запас» не потрібно.
А як діємо ми, не одержавши цієї важливої указівки від наших дорогих дієтологів? Намагаємося їсти як можна рідше; радуємося, якщо через відсутність апетиту або термінових справ пропускаємо обід, або знаходимо в собі сили відмовитися від вечері, оскільки хтось озвучив тезу: «після 18 годин їсти не можна, і узагалі вечерю треба віддати ворогові».
Як у такій ситуації поводиться наш організм? Через 5 годин «простою» шлунок починає бити в усі дзвони і, у розстроєних почуттях, телеграфує організмові: «Голод йде! Запасаємося!» Коли, після довгої перерви їжа, нарешті, отримана, наш організм вичавлює з неї максимальну кількість калорій. Адже треба забезпечити енергією не тільки насущні нестатки, але і відкласти ще хоч щось «про запас», про усякий випадок, адже наступили голодні часи!
Безумовно, у людей з нормальним метаболізмом таких проблем не виникає, але людям, схильним до повноти, у силу обставин необхідно з належною повагою відноситися до капризів свого організму-неврастеніка. Годуєте його регулярно, не рідше, ніж через кожні 4-5 годин, і він заспокоїться, задоволено зітхнувши: «Голодні дні минули!»
Для того, щоб гарантовано не пропустити пятичасовой інтервал, харчуйтеся більше 3-х разів на добу. Простіше говорячи - перекушуйте між прийомами їжі. Скільки разів ми чули в дитинстві від батьків: «не хватай шматки перед обідом - апетит зіпсуєш!» Тепер ми, дорослі люди, мучимося діаметрально протилежним питанням: як його, паразита отакого, зіпсувати? Не потрібно винаходити велосипед, а просто згадати рецепти родом з дитинства: між основними прийомами їжі з'їсти парочку бутербродів, великих яблук або невелику тарілочку чого-небудь, запивши чашкою гарячого чаю або кави.
Діючи подібним чином, ми убиваємо двох зайців одним пострілом: і організм заспокоюємо і, якщо ми любимо смачно і багато поїсти, зменшуємо почуття голоду. Саме вовчий голод і апетит, що розігрався внаслідок нечастих прийомів їжі, змушують нас непомітно з'їдати більшу кількість їжі, чим нам потрібно.
І наостанок глави ще один парадоксальний, на перший погляд, висновок, яким порадувала товстунів наука. Виявляється...
Фізично активні товстуни живуть довше худих ледарів
Рівень фізичної активності впливає на тривалість життя більше, ніж маса тіла, повідомляє Journal of the American Medical Association.
Фахівці з Університету Південної Кароліни (University of South Carolina) провели дослідження за участю 2603 людей похилого віку у віці 60 років і більше. Фізична активність учасників оцінювалася за результатами тестування на біговій доріжці (тредмиле) з кутом нахилу, що збільшується. Ожиріння і надлишкова маса тіла визначалися по індексу маси тіла (стандартний медичний показник, що розраховується по співвідношенню росту і ваги) та окружності талії.
Спостереження за учасниками велося протягом 12 років. За цей період 450 чоловік померли, повідомили вчені. Проаналізувавши отримані дані, вони з'ясували, що ступінь фізичної активності впливала на тривалість життя. Показники смертності в малорухомій групі учасників були в чотири рази вище, ніж у групі найбільше фізично активних людей похилого віку.
«Ми знайшли, що фізично активні люди, які страждали ожирінням,...мали більш низький рівень смертності, чим неспортивні люди з нормальною вагою або худі», - повідомив керівник дослідження Сюемей Сунь (Xuemei Sui).
Учені відзначили, що навіть невеликі зусилля по збільшенню фізичної активності позитивно позначаються на стані здоров'я.
«Якщо ви маєте надлишкову вагу або страждаєте ожирінням, а також ведете малорухомий спосіб життя - почніть із трьох 10-хвилинних прогулянок тричі в день. Ви не скинете багато ваги, але зможете значно поліпшити стан здоров'я», - повідомив співавтор дослідження Стивен Блер (Steven Blair).
За даними американських Центрів контролю і профілактики захворювань (CDC), більше третини дорослих жителів США страждають ожирінням. Регулярно займаються спортом менше половини американців, свідчить статистика.
Поради на кожен день
Як скинути три кілограми не напружуючись і поліпшити зір!
Хочу поділитися своїми рецептами, пише один з наших числених читачів.
Ванна для схуднення.
Додайте в неї 125 г питної соди, 150 г морської солі та 25 крапель лавандової витяжки. Полежте у ванні півгодини й відразу перебирайтеся в постіль, полежте, добре вкрившись ковдрою, хвилин 15. Зазвичай я роблю ці процедури через день упродовж двох місяців. За цей час устигаю скинути два-три кілограми. Влітку "процес" йде краще.
А ось спосіб поліпшення зору. Візьміть свіжі ягоди чорниці. Вичавте сік і розбавте дистильованою водою в пропорціях 1:2. Закапуйте щоранку до туалету - по 5 крапель у кожне око. Ефект відчула вже на другий день.
Схуднення: можливі втрати
У процесі тренування організмові потрібна енергія. Звичайно витрачаються вуглеводи і жири. Хоча, природно, хочеться, щоб більше згоряли останні. Як уплинути на вибір організму, рекомендує журнал „Космополітен":
* Якщо безпосередньо перед тренуванням з'їсти або випити вуглеводи (салат, кашу, шоколад або сік), то як головне джерело енергії організм обере не жир, а "недавні надходження". Враховуй це.
* Чим довше людина тренуєтся, тим більше буде витрачено жирів. Тому на спортзал треба планувати не менше півтори години!
* Немаловажну роль грає і тип вправ. Аеробне навантаження спалює більше жирів, а тренажери - вуглеводів. Ідеальний варіант - мікс: аэробика плюс тренажери.
Тактика дієти довгожителів:
- намагайтеся з віком зменшувати свою норму їжі;
- переходьте на низкокалорійні обезжирені продукти;
- їжте м'ясо не частіше двох-трьох разів у тиждень;
- регулярно влаштовуйте тиждень японської диєти, яка базується на рисі, рибі і свіжих овочах;
- Вітаміни А, С и Є повинні стати неодмінними складовими вашого раціону;
- Іжте за прикладом жителів Швейцарії, чия традиційна дієта включає високоякісні сири, йогурти й обов'язкову склянку червоного сухого вина на ніч....
(Далі буде).
